Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 21.09.2017, 11:36

Домаський НВК "ЗНЗ-ДНЗ"

Меню сайту
Категорії розділу
Анонси [29]
Останні новини [38]
Методична робота [15]
Виховна робота [70]
Практичний психолог [0]
Дошкільний підрозділ [40]
Учасники бойових дій [0]
Наступність [4]
БІБЛІОТЕКА [7]
Національно-патріотичне виховання [45]
Учнівське самоврядування [19]
Рік англійської мови в Україні [5]
Початкова освіта [7]
Пам'ятні дати [4]
РІК ЯПОНІЇ В УКРАЇНІ [4]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 58
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
Administrator

Консультації

 

Харчування дитини влітку

Влітку процеси росту у дітей протікають найбільш інтенсивно, у зв'язку з чим підвищується їх потреба в білку - основному пластичному матеріалі.
Крім того, у спекотні дні організм дитини втрачає з потом значні кількості мінеральних речовин і вітамінів. Для покриття цих додаткових витрат потрібно збільшення калорійності і харчової цінності дитячого раціону. З іншого боку, у жаркі дні у дітей нерідко спостерігаються зміни з боку шлунково-кишкового тракту - погіршується апетит.
Як же, шановні батьки, Вам організувати харчування дитини в літній час?
По-перше, калорійність харчування повинні бути збільшено приблизно на 10-15%. З цією метою в раціоні дитини слід збільшити кількість молока і молочних продуктів, в основному за рахунок кисломолочних напоїв і сиру, як джерел найбільш повноцінного білка.
Влітку в раціон дитини необхідно широко включати перші овочі: редис, ранню капусту, ріпу, моркву, буряк, бурякову гичку, свіжі огірки, пізніше - помідори, молода картопля, а також різну свіжу зелень як городню, так і дикорослу: кріп, петрушку, кінзу, салат, зелена цибуля, часник, щавель, кропиву та ін.


Другою особливістю організації харчування дитини в літній час є більш раціональна організація режиму харчування дитини. У спекотні літні місяці режим харчування рекомендується змінити таким чином, щоб обід і полуденок помінялися місцями. Цей режим є більш фізіологічним. Справа в тому, що в особливо жаркий полуденний час, коли апетит у дитини різко знижений, йому пропонується більш легке харчування, що складається, в основному, з кисломолочного напою, булочки або хліба і фруктів. Він легко справляється з такою їжею, після чого його укладають на денний сон. Відпочилий і зголоднілий після легкого перекусу", дитина із задоволенням з'їсть весь обід, що складається з найбільш калорійних багатих білком страв.
Підвищення добової калорійності харчування дитини може бути досягнуто також за рахунок підвищення харчової цінності сніданку. У нього рекомендується включати будь-яке багате білком блюдо (м'ясне, рибне, сирне, яєчне). Це також фізіологічно більш обгрунтовано, так як після нічного сну, в прохолодне ранкове час діти їдять з великим апетитом.
У літній час, крім загальноприйнятих чотирьох прийомів їжі, дитині можна дати ще й п'яте годування у вигляді склянки кефіру або молока перед сном. Це особливо раціонально в тому випадку, коли вечеря дається в більш ранні терміни, а час укладання дитини на нічний сон кілька відсувається з-за великої тривалості світлового дня.
У літній час необхідно звертати увагу на дотримання питного режиму. У спекотні дні значно підвищується потреба організму в рідині. Тому необхідно завжди мати запас свіжої кип'яченої води, а ще краще - відвару шипшини, несолодкого компоту або соку. Тоді буде виключена можливість використання дитиною сирої води, особливо в заміських умовах, яка може створити небезпеку виникнення розладу травлення.

Сім'я і музичне виховання   

Музичне виховання дитини – це частина духовно – морального виховання. Контакт з піднесеним світом музики схоже на зіткнення з духовним світом музикантів, які в свою чергу, увібрали духовні шукання і досягнення своїх великих попередників. Музика – нескінченна, невичерпна можливість передачі духовних цінностей.

   Слухаючи музику, написану у різний час, люди отримують уявлення про різні способи вираження почуттів, думок, що існували в різні епохи. Відображаючи життя і виконуючи пізнавальну роль, музика впливає на дитину, виховує її почуття. Формує смаки. Маючи широкий діапазон змісту, музика збагачує емоційний світ слухача.

    В процесі оволодіння різними видами музичної діяльності (сприйняття, виконавство, творчість) необхідно розвивати у дітей все найкраще, що закладено від природи. На основі різноманітних природних задатків розвивати загальні та спеціальні музичні здібності.

   Дошкільний вік надзвичайно важливий для подальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформована музично – естетична свідомість – це не пройде безслідно для подальшого розвитку дитини, її загального духовного становлення.

   У всьому світі визнано, що кращі умови для розвитку та виховання дитини, в тому числі і музичного, створюються в сім ї. Більшість дітей  до  трьох років не відвідують дошкільні установи. Тому батьки, взявши на себе відповідальну роль педагога, повинні памятати, що цей період надзвичайно важливий  для подальшого розвитку дитини. Саме в цьому віці закладаються ті основи, які дозволяють успішно розвивати у дітей музичні здібності, прилучати їх до музики, сформувати у них позитивне ставлення до неї. Батьки повинні знати методи та прийоми, форми організації музичного виховання в сімї, розуміти значення його, підвищувати свій власний культурний  рівень.

Можна виділити кілька етапів сімейного музичного виховання:

 1. Внутрішньоутробний музичний вплив.

Під час вагітності – регулярне слухання класичної музики, Відвідування концертів, опер, балетів – це все налаштовує на активне сприйняття музики, яке через матір передається дитині, Бажано, щоб слухання музики та відвідування концертів зберігалися і після народження дитини.

 2. Спів та гра на музичних інструментах вдома.

Діти повинні чути спів батьків, їх повинні оточувати живі звуки. Чути звуки гітари, фортепіано, грі на барабані, бубні чи губній гармошці важливо, коли дитина тільки пізнає світ. Поступово діти починають самі підспівувати чи підігравати. У них розвивається слух та мислення.

  3. Спілкування з музичними іграшками.

Вибір іграшок дитині – дуже важливий етап для батьків. Музичні іграшки подобаються всім дітям. Батьки повинні зацікавлено гратися з дітьми в музичні іграшки, показуючи їм що можна робити під час гри  - плескати, тупати чи марширувати.

4. Колискові пісні.

Пісні, які співають дитині мама, бабуся чи татусь – позитивно впливають на психіку дитини, розвивають уяву та інтелект, тому всі діти повинні виростати під спів дорослих.

5.Доступ до справжніх музичних інструментів.

Батьки повинні допомагати дитині освоювати справжній музичний інструмент. Добре, якщо батьки грають, а діти їм допомагають. Елементи гри повинні зберігатися, але на таких заняттях треба працювати разом з дитиною і освоювати щось нове. Батьки повинні показувати бабусям, дідусям, друзям що вже вміє дитина, а для дитини важливе визнання та похвала її. З пяти  років дитину вже можна віддати до музичної школи. Тут необхідний батьківський контроль та участь у підготовці домашнього завдання, постійна допомога та підтримка.

   Сімя – перша соціальна спільність, яка закладає основи особистісних якостей дитини. Тут вона навчається жити справжнім соціальним життям, спільним з іншими людьми, ділити горе і радість, відчувати єдність з рідним, своїм.  У  той же час емоційна холодність у сімї самим несприятливим чином впливає на психологічний розвиток дитини і перш за все на його творчі здібності, на ефективність навчання та спілкування.

   Всі сім ї мають різний рівень соціальної культури. В одних – з повагою ставляться до музики, намагаються дати дітям музичну освіту, розвинути їх здібності. В інших сімях – музичне виховання ставлять на задній план.

   Якщо дитина ходить до дитячого садочку – корисно закріплювати отримані враження, розпитуючи про перебування в групі , на занятті, пропонуючи заспівати пісню, станцювати таночку, що запамятались дитині. Батькам треба памятати, там де люблять старші музику, співати, грати на музичних інструментах – створюється особливо сприятливе середовище для розквіту музичних обдарувань дитини.  Якщо  можна частіше в сімейному колі влаштовувати спільні дуети з мамою, татом чи бабусею та дідусем, що сприяє взаєморозумінню та формує любов до співу. В сучасних умовах особливу роль відіграють технічні засоби: телебачення, аудіо записи, диски, карооке. В сімї батьки повинні підтримувати інтерес дітей до прослуховування музичних творів у професійному виконанні і якісному звучанні.

   В сім’ї діти повинні також знайомитись і з народною музикою, яка тісно пов’язана з мовою, традиціями, звичаями, духовною культурою рідного їй народу. Якщо дитина чує народні мелодії у ранньому дитинстві, то вона природно переймається народно – пісенними інтонаціями, вони стають для дитини рідними, звичними.

   Отже, основні завдання музичного виховання в сім ї – це збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури, розвинути музичні здібності дитини, сприяти загальному розвитку дітей засобами музики. Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання. І це повинні пам’ятати батьки спілкуючись із дітьми. 

 

 

Пам’ятка для батьків по музичному вихованню

1. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні, все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу », – вважають педагоги

2 Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов’язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

3. Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.

4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» – немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.

Залучення дитини до музики починається ще під час вагітності, коли малюк і мама є єдиним цілим. Малюк вже тоді чує звуки і реагує на них. Тому батьки є першими, хто познайомить малюка з музикою і занурить в її прекрасний і казковий світ. Ось декілька простих порад як зробити знайомство з музикою захоплюючим і корисним заняттям, розвиваючи музичні здібності вашого малюка.

З перших днів життя супроводжуйте діяльність малюка Пестушко (роблячи дитині масаж – ритмічним погладжують рухом або постукуванням, витягуючи його ручки, повертаючи головку), щоб дитина відчувала – як рухається його тіло в такт пісні і підсвідомо запам’ятовував ритмічне співвідношення слів, рухів і мелодії;

Супроводжуйте ігри та забави дитини потішками і примовками. Вони прості у виконанні і дуже цікаві, допоможуть розвеселити дитину і зайняти увагою. Наприклад, відома майже кожному потішка «Ладушки» і примовка «Тілі-бом, тілі-бом, загорівся кошкин дім»;

Імпровізуйте, складайте на ходу веселі пісеньки – це не тільки захоплює, а й відмінно піднімає настрій;

Ваш малюк напевно дуже любить малювати. А малювати під звучну музику йому буде ще цікавіше. Особливо добре включати запис класичної музики. Для дитини старшого віку можна дати завдання намалювати звучну музику;

Спів колискових вашій дитині знайоме з перших днів його життя. Він до цього вже звик. Спробуйте співати колискову улюбленій ляльці або ведмежаті. Якщо ваш малюк ще невиразно вимовляє слова – співайте, а він нехай заколихує іграшку в такт вашому співу. Звертайте увагу дитини на те – як різно може звучати колискова, залежно від того, хто її співає (Ведмедиця, Зайчиха або Мишка);

Активно використовуйте лічилки. Намагайтеся не просто проговорювати, а наспівувати. Вони добре розвивають не тільки відчуття ритму, а й слух дитини. До того ж легко допоможуть уникнути сварки між дітьми у визначенні того хто водить, хто перший, а хто другий;

Гуляючи по парку або перебуваючи за містом, звертайте увагу дитини на звуки природи, на те як співає зозуля («ку-ку» на різних звуках), як шумить струмочок («ш-ш-ш»), як цвірінькають горобці (наспівуючи мелодійно ” чів-чів-чів »), просите повторити почуте. Це відмінно розвиває музичне увагу, слух і музичну пам’ять;

Грайте з малюком у «Вгадай мелодію». Дорослий наспівує уривок знайомої дитині пісеньки, а після того, як малюк її впізнав – виконаєте цю пісеньку разом з нім.організовивая дитячі свята, неодмінно подбайте про музику.

 

Мова ваших дітей

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її   мовлення , належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі, дідуся. Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення! Вчасне невиправлення  мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

 Наше  мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно містить цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух.

У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти – вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі вади види неправильної вимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків. Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів.

 Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

Поради батькам:   

    Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

    Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

    Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

    Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

Дитина і гроші.

             «Тату, а де купують гроші?» …Діти такі смішні! Звісно заводити розмову з дитиною про гроші треба тоді, коли вона сама зацікавиться ними. А в теперішній час це стається досить рано, напевно саме тоді, коли малятко навчиться говорити слово «купи». Тоді ж можна почути від деяких мудрагеликів – « Візьми 50-ку в банкоматі !», «Чого ж ти грошей в баби не взяла!» , «Ну то давай мені ляльку в кредит візьмемо!»… . Двох-трьох річна дитина не здатна зрозуміти те, що ви заробляєте свої гроші нелегкою працею, але вона живе в тому ж світі, що і ви, тому розмовляйте з дитиною про гроші, їх недостачу для якоїсь покупки, або ж тимчасову відсутність! Якщо ви не робитимете цього, дитина втратить час і гроші в подальшому, адже ці знання їй потрібно буде звідкись узяти: або із книг чи з Інтернету, зі слів друзів та їхнього досвіду, покладаючись на їхні поради, часто невдалі, або із власних помилок. Пройдуть роки, перш ніж у дитини сформуються звички заощадження, обліку доходів і витрат, планування.

             Постає питання: як виховати дитину, щоб вона вміла заробляти й цінувати гроші, але в той же час не перетворилась на жаднюгу та скупердяя? Чи давати дитині гроші ? Як? Коли і скільки?

             У багатьох європейських країнах, діти вчаться поводитися з грошима вже з п'ятирічного віку, причому вони вміють їх не тільки рахувати, але навіть заробляти.

Як навчити дитину заробляти гроші?

Перш за все, навчіть дітей цінувати гроші

Навчати дітей навичкам грошових відносин можна тоді, коли вони самі проявлять до цього інтерес. Не варто забивати малюкові двох років від роду голову такими поняттями, це занадто рано. А от коли діти вже вміють рахувати, тоді можна приступати до засвоєння основних фінансових знань.

Не повторюйте помилок людей, які обговорюють сімейний бюджет за відсутності дитини — діти повинні знати все, що стосується вашого достатку, і тоді у вас не будуть відбуватися неприємні сцени істерики в магазині, особливо в кондитерському або відділі з іграшками. Поясніть молодшим членам сім'ї, яким чином ви заробляєте гроші, які є обов'язкові суми витрат і скільки ви можете виділити на оплату задоволень всієї родини, а не тільки для задоволення бажань дітей.

Такі розмови закладають хорошу базу фінансової освіти, і дитина з дитинства почне розуміти, що таке гроші, як правильно потрібно розподіляти бюджет, як розумно економити і відкладати.

Умійте відмовляти дітям

Це корисно і повчально і так само як і розмови про фінансове становище сім'ї, принесе свою користь.

Дитячі психологи рекомендують починати відмовляти вже з двох або трирічного віку. При цьому ви повинні не просто говорити дитині «ні», а й аргументувати, пояснювати, чому так, а не інакше. Паралельно з цим, відмови готують дітей до того, що в недалекому майбутньому їм доведеться самим заробляти для задоволення своїх бажань. Діти в сім'ях, де їм ніколи не буває відмови, дуже рано втрачають інтерес до життя і виростають егоїстами, вони ні до чого не прагнуть і ведуть паразитичний спосіб життя.

Прищеплюйте перші навички товарно-грошових відносин

Вже з п'яти — шестирічного віку можна відправляти дитину за покупками в магазин. Такі самостійні походи допоможуть дітям навчитися робити вибір на користь якості і більш оптимальної ціни товару, вони набувають і навички фінансової грамотності, починають розбиратися в методах продажів і вміють розставляти пріоритети.

Кишеньковим грошам – ні? Кишеньковим грошам – так!

 Майже всі педагоги вважають, що дитині треба давати кишенькові гроші. Давати з того моменту, як дитина починає відчувати потребу в самостійній витраті грошей, усвідомлює, що це таке, тобто з того моменту, коли вона хоче мати свої гроші. Саме з того моменту вони повинні в неї бути. Зазвичай це у віці 6 років, коли дитина йде до школи і їй видають гроші на сніданки чи обіди.      Але буває і так, що 4-річний малюк приходить до дитячого садка з двома гривнями в кишені. І що ж він буде робити з ними? Бавитись!

Згадаймо народну педагогіку – «Для гри дитині гроші не давати, бо будешбідувати! ». І це не тільки забобони, та заборона з питань безпеки – щоб часом не проковтнула дитина копійку, чи не запхала до носика. Хто з нас не пам’ятає, як в дитинстві грались у магазин, … то які в нас були гроші? Так, діти  на вулиці збирали листочки з дерев та позначали умовно який листочок заміщає ту чи іншу грошову купюру (розвивалась пам'ять, уява). Справжні гроші можуть сприяти вихованню відповідальності, спонукатимуть до міркувань, можуть стати засобом навчання лічби та логіки у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Обов’язково придбайте дитині власний гаманець – це навчить її поважати кошти. Головне у навчанні – давати належний приклад.

Як дитина витрачає кишенькові?

 Звісно, малій дитині треба допомагати витрачати. Увага! Не  критикуйте те, як дитина розпорядилась фінансами. Неприпустимі також штрафи за  погану поведінку. Але цілком логічною є участь дитини у відновленні зіпсованого нею майна. Будьте послідовними. Ви не можете спочатку дати дитині гроші, а потім під якимось приводом просто забрати їх.

Діти, яких привчають користуватися грішми, заохочуються до пошуків самостійного заробітку, посвячують у фінансове становище родини, ставши дорослими, більш розумно розпоряджаються своїми грошовими ресурсами.

Подумайте про це, якщо бажаєте бачити в майбутньому свою дитину успішно!

 

Роль сім'ї у формуванні особистості  дитини в дошкільному віці

Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості: сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок, школа, інші освітні установи).

Так видатний педагог Я. А. Коменський схилявся на користь сім’ї і називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі і без вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці: «Сім’я є істиним органом виховання”.

Відомий психолог О.М.Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється. Що дитина в перші роки не сприймає зауважень,умовлянь, порад «чужої тьоті» (вихователя, сусідки, перехожої…), для неї саме авторитетне – «Так мама сказала», «Так звелів тато».Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь сім’я. Дитина бачить приклад,поведінку батьків, їх взаємовідносини, елементи трудового співробітництва,будує свою поведінку на основі наслідування відповідно до своєї статі.

Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Батьки є першим суспільним середовищем дитини, а родина – провідним інститутом соціалізації. Батьки першими розкривають маленькій людині предметний світ і надають йому емоційного забарвлення.

Через життя в сім’ї формується ставлення до людей, речей, самого себе, виробляються ідеали та цінності. Любов дитини до батьків забезпечує безпеку, виступає гарантом емоційного благополуччя. Дитині мало просто того, щоб її любили. Вона потребує підтримки на всіх періодах дитинства.

Глибокий, постійний контакт з дитиною – необхідна умова виховання у будь-якому віці.

Вираз «діти – дзеркало сім’ї” дуже точно передає зміст орієнтації дитини на сукупність духовних і моральних цінностей,які культивує її сім’я. В кожній родині свої уявлення про добро і зло, свої пріоритети і моральні цінності: в одній на високий щабель поставлені доброта, милосердя, гуманність, в інших – навпаки, панує культ жорстокості.

У сім’ї формується характер дитини, її особистісні риси, в т.ч. закладаються основи національної свідомості, і відбувається становлення особистості загалом. Ще В. О. Сухомлинський відзначав, що «… сім’я – це повноводна річка, водами якої живиться держава». У сім’ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості. Макаренко, звертаючись до батьків, наголошував: «Ваша власна поведінка – найголовніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте або караєте. Ви виховуєте її у кожний момент вашого життя».

Проте, сучасна українська сім’я зациклена на економічній площині життя. Дух комерціалізації витісняє з нашого життя усталенні цінності. Батьки живуть суєтно, поспіхом, вони переобтяжені буденними справами. Затьмарені економічними проблемами вони зовсім забули про дітей.

Хвилинку, дорослі зупиніться, не пропускайте години батьківського щастя, подивіться в очі своєї дитини – там ви побачите свою старість. Чим більше часу ви будете приділяти дитині, тим більше любові отримаєте будучи на пенсії .

Розумна батьківська любов

1. Розумна батьківська любов повинна базуватися на взаємній довірі. Ні син, ні доня з раннього дитинства не повинні таїти від батьків найменші порухи своєї душі, щоб саме до батьків бігли діти зі своїми радощами, горем, невдачами, із визнанням своєї провини, за порадою, співчуттям, втіхою.

2. Не намагайтесь і не прагніть задовольнити всі, навіть найменші забаганки і бажання дитини, бути у неї на "побігеньках". Це здебільшого викликає таку хворобу, як "нарцисизм", самозакоханість, егоїзм що у перспективі може негативно позначитися на стосунках з рідними людьми.

3. Не відштовхуйте дитину надмірною суворістю, не викликайте страху від спілкування з вами, це може стати однією з причин скрутності, відчуження і створити у майбутньому прірву між батьками  і дітьми.

4. Ніколи не виявляйте байдужості до справ дитини.

Формування здорового способу життя у дошкільнят

У сучасному світі, коли навколо маленької людини стільки спокус, тільки батьки здатні і повинні захистити його від шкідливих звичок, неправильного харчування, пасивного, малорухливого способу життя та інших небезпечних факторів, які скорочую людське життя.
Якщо ви, батьки, зараз приділите достатньо уваги здоров’ю своєї дитини, то в майбутньому вона обов’язково оцінить вашу турботу і увагу про неї, і  назавжди буде вам вдячна за найважливіший подарунок у житті кожної людини–здоров’я...
Шановні батьки не забувайте, що ключ до успіху в зміцненні і збереженні здоров’явашої дитини - в розумному фізичному,  інтелектуально-особистісному розвитку.
Оздоровлення малюка має включати в себе різні компоненти, сукупність яких можна назвати як «здоровий спосіб життя» дитини.

Здоров’я дитини забезпечується за допомогою організації здорового   способу життя компонентами якого є:
- фізичне здоров’я  дитини (загартовування, правильне харчування, режим дня, гімнастика, рухливі ігри, особиста гігієна та ін)
- психологічне здоров’я дитини (інтерес, бажання, потреби, емоційний комфорт);
- соціальне здоров’я (поведінка, спілкування, досвід, практика)
- моральне здоров’я (здоровий спосіб життя, дружба, доброзичливість, товаришування, співробітництво );
- інтелектуальне здоров’я (навички, знання, здібності, вміння)
Ось ці всі компоненти потрібно внести в життя дитини, щоб зберегти і зміцнити здоров’я малюка.

Раціональна організація рухової активності - важлива умова для росту і розвитку дитячого організму, адже чим активніше працюють м,язи, тим більш життєздатний чоловік. Навантажуючи м’язову систему ми не тільки виховуємо дитину сильним і спритним, а й розвиваємо його внутрішні органи, серце, легені. Таким чином напружена робота скелетно-м’язової система веде до вдосконалення всіх органів і систем, робить організм дитини особливо міцним, а головне здоровим.
Приділіть увагу психічному здоров’ю - адже щаслива той дитина, якій комфортно і затишно.
Режим дня дитини, повинен бути стабільним, гнучким і динамічним, повинен передбачати різноманітну діяльність дитини з урахуванням стану здоров’я дітей та вікових особливостей. Батьки та педагоги ми не повинні забувати, що потрібно створювати такі умови, які б задовольняли дитячу цікавість. У дітей має бути насичене різними подіями життя!

І тоді вашому малюкові часу хворіти просто не буде ...
Обов’язково потрібно приділити увагу ефективному загартовуванню, в шкірі дитини закладено величезну кількість нервових закінчень, вплив на них благотворно вплинуть на всю нервову систему, а через неї і на всі органи. Загартовування допоможе поліпшити діяльність нервової системи, серця, обмін речовин, апетит, організм дитини адаптується до навколишнього оточення, підвищиться опірність до захворювань.
Спорт має стати невід,ємною частиною будь-якої людини яка піклується про своє здоров,я, тому малюк повинен бачити приклад батьків, не варто цілий день проводити за комп’ютером або телевізором, а краще погуляйте з дитиною, покатайтеся на велосипеді, або лижах, при нормальному стані дитини можна визначити в спортивну секцію, танці, хокей - все залежить від потреб і бажання батьків і дитини.
Турбота про розвиток і здоров,я дитини починається з організації здорового способу життя, як у сім,ї, так і в дитячому саду.

Адже здорова дитина сьогодні – наше успішне завтра!

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія.

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz