Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 21.08.2018, 07:46

Домаський НВК "ЗНЗ-ДНЗ"

Меню сайту
Категорії розділу
Анонси [24]
Останні новини [12]
Методична робота [31]
Виховна робота [84]
Практичний психолог [1]
Дошкільний підрозділ [50]
Учасники бойових дій [1]
Наступність [7]
БІБЛІОТЕКА [1]
Національно-патріотичне виховання [48]
Учнівське самоврядування [16]
Початкова освіта [9]
Пам'ятні дати [7]
Інклюзивна освіта [0]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 63
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Консультації

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ТА ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА

поради батькам

 Одне із найважливіших завдань батьків при вихованні дитини – забезпечити її здорове зростання. Дитячий травматизм – одна із найпоширеніших причин звернень до медиків, каліцтва дитини, що може залишитися на все життя, а той летальних випадків – і все це через необачність дорослих, несвоєчасне нагадування дітям елементарних правил безпеки.

 

Побутовий травматизм

 

Йдеться про ушкодження, які діти можуть отримати вдома, у дворі, саду тощо.

Найнебезпечніші з них – опіки полум’ям і хімічними речовинами, падіння з висоти. Залишені у доступному для дітей місці голки, цвяхи, леза бритв можуть стати причиною травми, а іноді — і смерті. Це стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів. Необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поруччя сходів, несправні велосипеди, неогороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи, теж є дуже небезпечними. Часто діти падають з висоти: балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм. До побутового травматизму найчастіше призводить недостатній догляд за дітьми з боку батьків.

 

Опікові травми

 

Діти різного віку інколи торкаються неізольованих проводів, оголених контактів електропроводів, вставляють у розетки шпильки, цвяхи, що нерідко призводить до опіків, ушкодження електричним струмом. Для того щоб уберегти дітей від опікових травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:

- стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки тощо;

- переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ) з підвищеною увагою і обережністю;

- не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;

- ховати сірники, запальнички в недоступних для дітей місцях;

- зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;

- не допускати дітей близько до печі і предметів під напругою (електроплитка, праска, чайник тощо);

- не відлучатися від дітей під час їх купання.

 

Принципи запобігання побутового травматизму різні, але головним з них є постійна турбота старших про безпеку дітей. Дорослі мають виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Не можна залякувати дитину, правильніше час-від-часу розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно насторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, а старшим дітям пояснювати небезпеку, яку несуть в собі необдумані вчинки. Допоможуть батькам у цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

 

Автодорожний травматизм

 

Найтяжчими і з найбільшим відсотком смертності є автодорожні травми. Головними їх причинами є бездоглядність дітей на вулиці, незнання правил дорожнього руху. На вулиці, утранспорті разом з дітьми обов’язково мають бути дорослі, пояснювати їм правила поведінки, переходу через вулицю тощо. І звичайно ж, батьки самі мають чітко дотримуватись цих правил.

 

Спортивний травматизм

 

Фізкультура та спорт є запорукою зміцнення організму і фізичного розвитку дітей. Проте це лише при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Діти постійно грають у рухливі ігри, катаються на велосипедах, роликах тощо. Проте часто у місцях, не зовсім придатних для ігор, а часто і небезпечних: захаращених дворах, пустищах, біля водойм тощо.

 

Серед причин смертності від спортивного травматизму утоплення посідає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання дітьми особливостей водойм тощо. Для купання дітей мають бути спеціально відведені для цього місця, але навіть там діти повинні перебувати під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і мати попереджувальні знаки. Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися. Дорослі зобов'язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі.

 

Дитячі заняття зимовими видами спорту повинні обов’язково супровожуватися дорослими. Потрібно пам’ятати, що місця для катання на ковзанах, санках, лижах обов’язково мають бути далеко від проїзжджої частини. Дітям варто нагадувати, що під час забав та ігор небезпечним є виконання різних трюків (катання із зав'язаними очима, катання спиною вперед, на одній нозі тощо). Небезпечно прив'язувати санки одні до одних, особливо небезпечно – до транспортних засобів. Порушення цих правил піддає смертельному ризику не лише життя і здоров'я дитини, а й оточуючих. Тому батькам бажано якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних секціях, товариствах, стадіонах, де вона постійно перебуває під наглядом інструктора. Цим вони не лише загартують дитину, а й вбережуть її від страшної небезпеки.

 

Шановні батьки! Життя та здоров’я дитини залежить впершу чергу від вас! Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте її від можливих травм.

 

Прес-служба МОЗ України

 

http://uozsumy.com.ua/

 

 

Права дитини: розуміти та дотримуватись

Дитина, як і кожна людська істота, від народження має права людини. Але вона повинна мати ще й додаткові, особливі права. Отже, права дитини - це певні спеціальні можливості, які необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості.

Раніше люди й гадки не мали про права дітей. Дитину розглядали як другорядний матеріал, з якого повинна утворитися повноцінна людина. До думок дитини не прислухались, бо вважали їх незрілими та нераціональними. Законодавство, спрямоване на захист дітей, було прийнято у Європі на початку ХХ століття.

Першим документом, який офіційно закріпив права дитини, булла Загальна Женевська декларація, прийнята в 1924 році Лігою Націй.

Загальна Женевська декларація закріпила за дітьми наступні права:

  • Забезпечення нормального розвитку фізично і духовно.
  • У важкі часи перша допомога повинна бути надана дитині.
  • Дитина повинна рости і виховуватися в любові і не експлуатуватися.
  • Дитина повинна бути впевненою, що якості, які виховуються в ньому, послужать на користь людям.

На основіцього документа пізніше, в 1959 році ООН затвердила ще один документ, який свідчить про захист прав дитини.

 

В Україні права дитини визначає і захищає Сімейний Кодекс, або Закон про неповнолітніх, в основі якого лежить конвенція. Як і конвенція ООН, вінвизначає межу дитячого віку - 18 років. Закон про захист прав неповнолітніх містить такі права дитини:

  • на життя і виховання в сім'ї;
  • захист своїх інтересів;
  • ім'я, прізвище, по батькові;
  • права власника;
  • на висловлення своєї думки.

Закони про захист прав неповнолітніх постійно коригуються, в них вносяться нові правки і доповнення. Складаються права неповнолітньої дитини в Україні:

  • Закон про захист прав неповнолітніх, що спирається на зміст Конституції України, закріплює за дітьми право мати власне ім'я, прізвище та по батькові. Їх вибирають при народженні батьки. Після досягнення повноліття дитина за бажанням може змінити свої ініціали.
  • У сім'ї малюк має право на спілкування з родичами, на вихованні в любові і розумінні. Саме батьки і сім'я, як стверджує Закон про захист прав неповнолітніх, повинн і подбати про те, щоб у дитини були належне медичне обслуговування, освіта, умови для проживання. Виховання повинно бути направлено на формування повноцінної особистості. З боку держави матеріальна підтримка дітей здійснюється за допомогою різних допомог і виплат батькам або опікунам.
  • Якщо батьки не виконують своїх прямих обов'язків, згідно з Конституцією України вони можуть бути позбавлені батьківських прав. Закон про захист прав неповнолітніх при розлученні батьків залишає дитину з матір'ю, однак у дорослих дітей на суді може враховуватися думка, і часто за рішенням суду дитина залишається з тим з батьків, кого вона вибере. Так держава враховує право дітей мати свою думку.
  • Закон про захист прав неповнолітніх в Україні називає батьків прямими представниками дитини в органах влади. Однак він сам може відстоювати свої права в разі, якщо визнаний дієздатним, тобто емансипованим.
  • Закон про захист прав неповнолітніх в Україні, який базується на Конституції України, стверджує право дітей на власну думку і її вільне вираження. При вирішенні юридичного питання щодо дитини старше 10 років обов'язково враховується його думка.
    Згідно з Конституцією, у дітей є такі ж права, як у дорослих, протее
    юридично вони поки обмежені в своїх діях. Часткова кримінальна відповідальність настає вже в 14 років, повна - після 18 років.

На жаль, дотримання  сьогодні прав і свобод людини відповідно до Конституції не завжди можна спостерігати, особливо по відношенню до дітей.

 

Памятка для батьків

Кожна дитина має право:

- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

- на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;

- на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або тих, хто забезпечує за ним догляд;


- на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих достоїнство людини  видів поводження чи покарання;

- на захист від будь-якого покарання;


- на захист від сексуальних домагань;

- на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

- на вільне віросповідання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;


- на свободу думки, совісті, віросповідання;

- на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції Правила дитини порушуються

- коли не забезпечена її безпека для життя та здоров’я;

- коли її потреби ігноруються;

- коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження;

- коли порушується недоторканість дитини;


- коли дитину ізолюють;

- коли дитину залякують;


- коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім’ї рішення;

- коли вона вільно не може висловлювати свої думки і почуття;

- коли її особисті речі не є недоторканими;

- коли її використовують в конфліктних ситуаціях з родичами;

- коли дитина стає свідком приниження достоїнства інших людей.

ДІТИ В СУСПІЛЬСТВІ НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВІ. ДІТИ, ПРАВА ЯКИХ ПОРУШУЮТЬ, ЧАСТО СТАЮТЬ СОЦІАЛЬНО І ПСИХОЛОГІЧНО ДЕЗАДАПТОВАНИМИ.



Як реагує
дитина на порушення прав.

- Їй
стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.). Її турбує особиста безпека і любов до неї. Вона часто буває в поганому настрої.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

- Пам’ятати, що
дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

- Забезпечити
її фізичну безпеку.

- Навчити
її казати "Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.

- Негайно
припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.

- Знайти час для щирої
розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками.

- Пам’ятати
про її вік та проте, що вона має особистосні особливості.

- Залучати
її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

- Залучати
дитину до створення сімейних правил.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Дитина буде поважати права інших людей, якщо
її права будуть поважатися.

 

 

 

Виховні традиції українського родинного спілкування.


           Батьки являються першими і основними вихователями дитини. Від того як батьки ставляться до малюка, як навчають, виховують, залежить, якою буде ефективність суспільного виховання, наскільки гармонійним буде розвиток дитини.
          У народних прислів’ях і приказках говориться, як на виховання дітей впливають родинні зв’язки, звичаї, життєвий досвід батьків:
«І мій батько такий був, і я такий вдався», «З матері народилась», «Яблучко від яблуньки не відкотиться, а хоч відкотиться, то хвостиком обернеться», «Який батько, такий син», «Ниточка веде до клубочка», « Яких створили, таких і маєте».
           Народна педагогіка має цілком певний погляд на те, коли потрібно починати виховання малюка: «Тоді учи, як поперек лавки лежить», «Коли дитину не навчили у пелюшках, то не навчать і в подушках». Про гарне виховання дитини говорять: «За цю науку, цілуй батька й матір в руку», « Як ластівка з ластів’ятами».
          Велику роль у вихованні дітей відіграє мовленнєве спілкування у родині. Про виховну силу слова говорить народна мудрість: «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається», «Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться», « Вола в’яжуть мотузком, а людину словом»,    «Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями».
          важливо уважно ставитись до дитячих запитань, ввічливо на них відповідати, заохочуючи малюка до самостійного пошуку. ( « Дітям не відповідати – розуму не мати», «Хто людей не питає, той і розуму не має»)

Мовленнєвий етикет - основа українського родинного спілкування. Уміння розповідати й говорити починається з уміння слухати: « Умієш говорити – навчись і слухати», народні прислів’я: « Ввічливих та лагідних скрізь шанують» та « Слова щирого вітання, дорожчі за частування» , свідчать про те що українці у спілкуванні цінують ввічливість і привітність.
       Здавна українці вірять усилу добрих і лихих слів: « Вода все сполоще, лише злого слова ніколи», «Рана загоїться, а лихе слово - ні».
       Основою народного етикету є повага до громадської думки. «Не можна », «Що люди скажуть», «Не сміши людей», - ось правила, якими керуються у поведінці й спілкуванні.

 Основна вимога мовленнєвого етикету – ввічливість, уважність, пристойність співрозмовників.
         Особливе місце у родинному вихованні належить колисковій пісні.

        Як бачимо, здавна українська родина має усталені правила виховання та спілкування. Добрі традиції не мають зникати, тож від нас залежить, чи збережемо багатющий досвід народної етнопедагогіки .

Виховні традиції українського родинного спілкування.
           Батьки являються першими і основними вихователями дитини. Від того як батьки ставляться до малюка, як навчають, виховують, залежить, якою буде ефективність суспільного виховання, наскільки гармонійним буде розвиток дитини.
          У народних прислів’ях і приказках говориться, як на виховання дітей впливають родинні зв’язки, звичаї, життєвий досвід батьків:
«І мій батько такий був, і я такий вдався», «З матері народилась», «Яблучко від яблуньки не відкотиться, а хоч відкотиться, то хвостиком обернеться», «Який батько, такий син», «Ниточка веде до клубочка», « Яких створили, таких і маєте».
           Народна педагогіка має цілком певний погляд на те, коли потрібно починати виховання малюка: «Тоді учи, як поперек лавки лежить», «Коли дитину не навчили у пелюшках, то не навчать і в подушках». Про гарне виховання дитини говорять: «За цю науку, цілуй батька й матір в руку», « Як ластівка з ластів’ятами».
          Велику роль у вихованні дітей відіграє мовленнєве спілкування у родині. Про виховну силу слова говорить народна мудрість: «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається», «Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться», « Вола в’яжуть мотузком, а людину словом»,    «Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями».
          важливо уважно ставитись до дитячих запитань, ввічливо на них відповідати, заохочуючи малюка до самостійного пошуку. ( « Дітям не відповідати – розуму не мати», «Хто людей не питає, той і розуму не має»)

Мовленнєвий етикет - основа українського родинного спілкування. Уміння розповідати й говорити починається з уміння слухати: « Умієш говорити – навчись і слухати», народні прислів’я: « Ввічливих та лагідних скрізь шанують» та « Слова щирого вітання, дорожчі за частування» , свідчать про те що українці у спілкуванні цінують ввічливість і привітність.
       Здавна українці вірять усилу добрих і лихих слів: « Вода все сполоще, лише злого слова ніколи», «Рана загоїться, а лихе слово - ні».
       Основою народного етикету є повага до громадської думки. «Не можна », «Що люди скажуть», «Не сміши людей», - ось правила, якими керуються у поведінці й спілкуванні.

 Основна вимога мовленнєвого етикету – ввічливість, уважність, пристойність співрозмовників.
         Особливе місце у родинному вихованні належить колисковій пісні.

        Як бачимо, здавна українська родина має усталені правила виховання та спілкування. Добрі традиції не мають зникати, тож від нас залежить, чи збережемо багатющий досвід народної етнопедагогіки .

Як створити розвивальне середовище вдома

Як говорить одна із заповідей Марії Монтессорі – “Дітей вчить те, що їх оточує”. Я вважаю, що це факт. І справа навіть не тільки в спеціально правильно розставлених іграшках, а в загальній картині життєдіяльності дитини. Але грамотно скласти розвиваюче середовище вдома важливо, оскільки це дасть максимальну кількість стимулів для розвитку інтелекту дитини і практичних умінь.

Але для того, щоб втілити закони розвиваючого середовища вдома, не потрібно мати спеціального приміщення, досить слідувати основним принципам:

1) Всі іграшки повинні бути розподілені і краще, якщо вони знаходяться на відкритих безпечних полицях, звідки дитина може самостійно взяти гру. Розподіл може відбуватись за таким принципом:

• дрібна моторика: рамки-вкладиші Монтессорі, сортери, пазли, головоломки;

• конструктори;

• настільні ігри;

• предмети з побутового життя: пластиковий посуд різної величини: чашка, тарілка плоска, тарілка глибока, ложка. Додавши в розпорядження трохи великих макаронів, дитина навчиться пересипати предмети з чашки в більш широку мисочку, потім навпаки. Також брати ложкою макарони і переносити їх з одного посуду в іншу, тренуючи координацію рухів. Таким чином, малюк вчиться розрізняти об‘єм навколишніх предметів і буде більш охайний і впевнений в собі за столом. Краще, якщо ці предмети будуть на великій таці, щоб макарони, навіть розсипавшись, не опинились на підлозі або килимку. Також хорошим доповненням даної зони буде маленький совочок і щіточка.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія.

Copyright MyCorp © 2018
Створити безкоштовний сайт на uCoz